- ізомер
- —————————————————————————————ізоме́ріменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ізомерія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ізомерія — изомерия isomerism Isomerie існування сполук, однакових за хімічним складом, але різних за будовою і властивостями. Такі сполуки називають ізомерами. Є структурна й просторова ізомерія. І. – одна з причин різноманітності та численності органічних … Гірничий енциклопедичний словник
ізомерія — ї, ж., хім. Явище, коли речовини з однаковим хімічним складом та молекулярною масою відрізняються будовою та фізико хімічними властивостями … Український тлумачний словник
Зомер, Симон фон — оружейный мастер в Москве, 1691 г. имевший чин подполковника. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
ортоізомер — у, ч. Одни з трьох ізомерів, де два замінники перебувають у ортоположенні відносно один одного (поруч) … Український тлумачний словник
параізомер — у, ч. Один з трьох ізомерів, у якому два замінники, сполучені з ароматичним перснем, знаходяться у пара положенні (розташовані навпроти) … Український тлумачний словник
анізомерія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
стереоізомерія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
анізомерія — ї, ж. Неоднаковість властивостей (або кількості) повторюваних частин організму, клітини, клітинної органели … Український тлумачний словник
стереоізомер — а, ч., спец. Хімічна сполука, яка відрізняється від однакових з нею за складом сполук іншим просторовим розташуванням атомів … Український тлумачний словник